Привіт, мене звати Таня. 

Я фотографка і в центрі мого кадру людина.

 

Фотографія для мене - це спосіб говорити, це моя мова. Інколи я говорю про любов в сім’ї, інколи про те, що у людей гарні очі, інколи я говорю про свій біль, про те, що відчуваю. 

Фотографія в моєму розумінні це більше, ніж картинка. Це сенс, історія, життя. 

​

Фотографувати - це любити. 

Я не бачу сенсу робити кадри заради кадру. Моя ціль і міря, щоб моя фотографія несла ідею, передавала те, про що людина думає, показувала чесність і спражність.

​

Під час війни я усвідомила ще більше, наскільки цінна наша спільна історія, але також історія кожного особисто. Навіть якщо у нас відберуть усе, у нас ніколи не відібрати нашу історію, спогади і почутя і сильної любові. 

Я розумію цінність кадру, саме тому я тримаю камеру в руках.